Олександр Тишкул

Олександр Тишкул 💔 Старший сержант Олександр Тишкул поліг 2 березня 2025 року біля села Мала Локня Курської області РФ внаслідок мінно-вибухової травми. Воїнові назавжди 39. Олександр народився 13 січня 1986 року в селищі Вороновиця на Вінниччині. Навчався у місцевій школі, а потім – у Писарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Згодом опанував фах водія та тракториста-машиніста. Працював у Вінницькому лісовому господарстві, а також займався утепленням фасадів. Цікавився автомобілями. На дозвіллі любив рибалити та відпочивати на природі. Під час повномасштабного вторгнення став до лав захисників. Боронив Україну на посаді старшого стрільця в аеромобільному батальйоні 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. "Він пішов захищати нас, бо просто не міг інакше. Його серце було сповнене любові до нас і до України. Він завжди повторював і собі, і побратимам, і нам: "Не бійтеся труднощів. Кажіть правду. Будьте людьми". Ці слова стали його останнім заповітом для нас. Нестерпно боляче вчитися жити без нього, але ми щодня нестимемо в серці його чесне ім'я, невимовну мужність і безмежну доброту", – написала дружина Вікторія. Олександра Тишкула нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Поховали захисника в рідному селищі Вороновиця. У нього залишилися дружина, донька, батьки, сестра та інші рідні. Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових